Ripped out at the roots

Yevheniia Havrylenko (born 1992, Dnipro, Ukraine) is a curator for art projects. Before her forced evacuation from Ukraine in March 2022 due to the ongoing Russian invasion, she worked at the M17 Contemporary Art Center (Kiev). In spring/summer 2022, she was involved as an invited curator in the implementation of the first pan-European Digital Art Fair (EDAF), organised by the V-Art platform. In November 2022, on the initiative of the Deutscher Künstlerbund, she curated the film programme “How does it feel?” at BABYLON cinema (Berlin), which featured works by Ukrainian artists dealing with the theme of life in war. Since June 2022, she has been a guest curator at Kunsthaus Dahlem (Berlin).

Євгенія Гавриленко (народилася 1992 року в м. Дніпро, Україна) – кураторка мистецьких проектів. До вимушеної евакуації з України в березні 2022 року через російське вторгнення працювала в Центрі сучасного мистецтва M17 (м. Київ). Навесні та влітку 2022 року її запросили виступити кураторкою на першій пан-Європейській виставці цифрового мистецтва (EDAF), організованій платформою V-Art. У листопаді 2022 року з ініціативи «Deutscher Künstlerbund» вона виступала кураторкою кінопрограми «Як почуваєтеся?» у кінотеатрі «BABYLON» (м. Берлін), де демонстрували роботи українських митців, що розкривають тему життя під час війни. З червня 2022 року виступає запрошеною кураторкою «Kunsthaus Dahlem» (м. Берлін).

Theater director Stas Zhyrkov (born 1986 in Ufa, Bashkortostan) came to Ukraine at the age of five, studied there and was director of the Left Bank Theatre in Kiev until February 2022. The war forced him to emigrate, otherwise he would have had to stay and fight. His most recent play “To take arms against a sea of troubles” was performed at the Berlin Schaubühne in September 2022. The title quotes a passage from Hamlet’s soliloquy “To be or not to be”. Zhyrkov originally wanted to stage this Shakespeare play in Kiev in February 2022, when the Russian invasion began. Now, in exile, he addresses the question of what happens to artists who are forced to take up arms – and what happens to them when they decide not to. The press wrote: “Ukrainian theatre-makers present a disquieting war play at the Berlin Schaubühne”. Zhyrkov left Berlin in January 2023 and now works at a theatre in Vilnius, Lithuania.

Режисер театру Стас Жирков (народився 1986 року в м. Уфа, Башкортостан) приїхав в Україну в п’ятирічному віці, навчався там і був режисером Театру на Лівому березі в Києві до лютого 2022 року. Війна змусила його емігрувати, інакше він мав би лишитися й воювати. Його останню п’єсу «Озброюючись проти моря лих» було показано на заході «Berlin Schaubühne» у вересні 2022 року. Назва – це цитата з монологу Гамлета «Бути чи не бути». Первинно Жирков хотів поставити цю п’єсу Шекспіра в Києві в лютому 2022 року, напередодні вторгнення Росії. Зараз, у вигнанні, він задається питанням – що відбувається з митцями, змушеними взяти в руки зброю, а також що відбувається, якщо вони вирішують цього не робити. ЗМІ написали: «Український режисер театру представив на «Berlin Schaubühne» п’єсу на військову тему, що позбавить вас спокою». Жирков залишив Берлін у січні 2023 року й наразі працює в театрі у Вільнюсі, Литва.

Painter and graphic artists Olena Dombrovska (born 1985 in Odessa, Ukraine) is a very well-known artist in Ukraine. She was one of the founders of the organisation KNO Kyiv Non-Objective. When the Russian invasion began, she left Kiev and travelled to various European countries in search of a new place to stay. Though she received considerable support everywhere she went and was offered good job opportunities, she suffered so much from homesickness that after eight months, she decided to return to Ukraine despite her fears of the war there.

Художниця та графічна дизайнерка Олена Домбровська (народилася 1985 року в м. Одеса, Україна) – відома в Україні художниця. Вона була співзасновницею організації «KNO Kyiv Non-Objective». Коли почалося російське вторгнення, вона залишила Київ та їздила різними європейськими країнами в пошуках нового місця проживання. Хоча всюди, де б вона не була, вона отримувала істотну підтримку та їй пропонували цікаву роботу, вона так сильно сумувала за домом, що після восьми місяців за кордоном вирішила повернутися в Україну – попри страх через війну на її території.

Flautist Inna Vorobets (born in Lvivl, Ukraine) began playing the flute at the age of ten. During her studies, she performed with the contemporary music group Meitar Ensemble in Jerusalem, Israel. Since 2013, and before joining the Ukho Ensemble as a solo flautist, Vorobets was piccolo flautist in the INSO Lviv Symphony Orchestra. She also served as principal flautist of the Kiev Symphony Orchestra from 2019 to 2021. Inna Vorobets has received several scholarships and awards, including the 2019-2021 Ukrainian Presidential Scholarship for Young Artists, the 2021 Gaude Polonia Scholarship in Warsaw, 1^st prize at the 2018 Contemporary Music Competition at the Jerusalem Academy of Music and Dance, and the Meitar Ensemble Scholarship for Outstanding Students.

Флейтистка Інна Воробець (народилася в м. Львів, Україна) почала грати на флейті в 10 років. Під час навчання вона грала з гуртом сучасної музики «Meitar Ensemble» в Єрусалимі, Ізраїль. З 2013 та до вступу до «Вухо-ансамблю» в якості флейтистки-солістки, Воробець грала на флейті-пікколо у Львівському симфонічному оркестрі. Вона також була першою флейтою Київського симфонічного оркестру з 2019 по 2021 рік. Інна Воробець отримала кілька стипендій та нагород, у тому числі Стипендію Президента України для молодих митців у 2019-2021 роках, стипендію «Gaude Polonia» у Варшаві 2021 року, Перший приз на Конкурсі сучасної музики 2018 року в Академії музики та танцю Єрусалиму та стипендію «Meitar Ensemble» для видатних студентів.  

Dr. Martina Weinland studied art history, German language and literature, and theatre studies at the Free University of Berlin, graduating with a doctorate in 1989. From 1992 to 2017, she was a research assistant at the Stadtmuseum Berlin where she later served as Cultural Heritage Officer from 2018 to 2022.

Доктор Мартіна Вайнланд вивчала історію мистецтв, німецьку мову та літературу та театрознавство у Вільному університеті Берліна, де захистила докторську ступінь 1989 року. З 1992 по 2017 рік вона була доцентом у «Stadtmuseum Berlin», де пізніше, у 2018-2022 роках, працювала офіцером із культурної спадщини.

Dr. Dorothea Schöne is an art historian and the artistic director of Kunsthaus Dahlem. She studied art history, political science and philosophy at the University of Leipzig. She completed her doctorate at the University of Hamburg in 2015 on the topic of “Berlin Post-War Modernism”.

Доктор Доротеа Шьоне – історик мистецтва та художній директор «Kunsthaus Dahlem». Вона вивчала історію мистецтва, політологію та філософію в Університеті Лейпцига. Захистила свою докторську ступінь в Університеті Гамбургу 2015 року на тему «Післявоєнний модернізм у Берліні».  

Die Tänzerin Valeska Gert (geb. 1892 in Berlin, gest. 1978 in Kampen/Sylt) stand für Freiheit und Unangepasstheit. Mit ihrer ungeheuren Vitalität gelang es ihr, sieben Exilstationen zu überleben und 1949 nach Deutschland und Berlin zurückzukehren, ehe sie sich 1951 endgültig in Kampen auf Sylt niederließ.

Танцюристка Валеска Герт (народилася 1892 року в Берліні, померла 1978 року в Кампені, Сілт) виступала за свободу на нонконформізм. Її неймовірна життєва енергія дала їй змогу витримати сім періодів вигнання, доки вона не повернулася остаточно в Німеччину й Берлін 1949 року та не оселилася 1951 року в Кампені-на-Сілті.

Die Komponistin Julia Kerr, auch Julia Kerwey (geb. 1898 in Wiesbaden, gest. 1965 in Berlin), stand am Anfang ihrer Karriere, als die drohende Verfolgung des NS-Staates sie und ihre Familie bereits im Februar 1933 zur Flucht und ins Exil zwang. Für viele Jahre musste sie ihre Passion aufgeben, um sich und ihre Familie mit Hilfsjobs durchzubringen. Erst etliche Jahre nach Kriegsende und nach ihrer Rückkehr nach Deutschland und Berlin konnte sie ihre Profession in der Musik wiederaufnehmen.

Композиторка Джулія Керр, вона ж Джулія Кервей (народилася 1898 року у Вісбадені, померла 1965 року в Берліні) лише починала свою кар’єру, коли загроза переслідування з боку нацистського режиму змусила її з родиною виїхати з Німеччини в лютому 1933 року. Вона змушена була відмовитися від своєї пристрасті, бо їй довелося працювати, допомагаючи родині. Вона змогла відновити свою музичну кар’єру лише за кілька років після завершення війни та після свого повернення в Німеччину.

Die Textilkünstlerin Anni Albers (geb. 1899 in Berlin, gest. 1994 in Orange/Connecticut) erhielt ihre Ausbildung am Bauhaus in Weimar. Erst im Exil fand sie zu ihrer Berufung und sah in den Freiheiten in Amerika ihre großen Chancen. Zurück nach Deutschland wollte sie auf keinen Fall.

Художниця по тканинах Анні Альберс (народилася 1899 року в Берліні, померла 1994 в Оранжі, Коннектикут) навчалася у Баухаусі у Ваймарі. Вона зрозуміла своє покликання лише у вигнанні завдяки великим можливостям і свободам Америки. Анні за жодних обставин не хотіла повертатися до Німеччини.